ОПИС ДОСВІДУ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
КОРОБКІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
I-III СТУПЕНІВ
Чистікової Ольги Петрівни
Рік народження: 1969 рік
Освіта: Київський державний педагогічний інститут іноземних мов
Спеціальність: учитель німецької та англійської мови
Стаж роботи: 23 роки
Стаж роботи як класного керівника: 16 років
Тема досвіду:
"Формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід для досягнення поставленої мети"
Актуальність досвіду. В основі всіх педагогічних концепцій лежить ідея необхідності формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід відповідно до ситуації. На думку багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, сучасна молода людина опиняється перед необхідністю жити в складному, багатовимірному соціумі, брати участь у функціонуванні різних соціальних спільнот та залучатися водночас до різних видів діяльності. Соціальна компетентність як аспект індиві¬дуальної свідомості відповідає за успішність побудованих особистістю соціальних відносин, починаючи із сімейних і завершуючи політич¬ними. Саме вона визначає успішність міжособистісної взаємодії, професійного зростання, особисте й суспільне благополуччя. Соціальна компетентність випускника школи розглядається різ¬ними інститутами ЮНЕСКО як пріоритетна, ключова компетентність майбутнього і трактується ними як одна з основних, що забезпечує якісну життєдіяльність людини.
Основна ідея досвіду: виховати особистість, здатну адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, яка уміє знаходити інформацію в невизначеній ситуації та впевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому особисто мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, справлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011)
Новизна досвіду: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.
У даний час усвідомлюється необхідність зміни освітньої парадигми. Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом приросту знань у сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимального розвитку здібностей людини до саморегуляції і самоосвіти .
Це головне в інноваційному навчанні - сформувати компетентну особистість, здатну застосовувати знання, уміння та досвід для досягнення поставленої мети
Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.
Критеріями педагогічної культури, безперечно, є визнання особистісних пріоритетів та інтересів дитини, усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях.
Форми та методи виховної роботи
Спираючись на методичну, науково-правову базу, керуючись рекомендаціями, розробленими на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, визначила форми та методи виховної роботи, які необхідні для реалізації цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у роботі з класним колективом.
1. Колективні форми: відвідування музеїв, театралізованих вистав, історичних місць, суспільно вагомі проекти ( зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, волонтерська робота), професійно-орієнтовні семінари-зустрічі з працівниками Каховського районного Центру зайнятості, проведення тематичних вечорів, участь у шкільних районних та обласних конкурсах, класних та шкільних святах, предметних тижнях, спортивних змаганнях, трудових десантах.
2. Групові форми: диспути, акції милосердя, "круглі столи", тренінги.
3. Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями, які викладають у класі.
У роботі з класним колективом використовую досвід видатних педагогів.
Мені особливо близькі погляди Яна Амоса Коменського на можливість здійснення позитивних змін у людях. У процесі становлення особистості вирішальним фактором, на його думку, є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, розуму, мови, трудових умінь. Думка про людину і її можливості самовдосконалення як виявлення педагогічного оптимізму є актуальною і сьогодні.
Важливе місце в дидактичній теорії Костянтина Дмитровича Ушинського належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності і самодіяльності учнів. Він високо цінував проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. "Навчання, - писав видатний педагог, - повинно здійснюватися так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал".
Антон Семенович Макаренко вважав, що основна виховна функція належить колективу. Саме колектив веде вихованця по життю, вчить його працювати, жити, направляє на необхідний шлях.
Треба також відзначити роль трудового виховання, якому Макаренко віддавав безумовний пріоритет у справі виховання колективу в цілому і особистості окремо. Немає людини без праці. Кожен зобов'язаний працювати. І кожен повинен уміти робити те, що потрібно колективу.
Макаренко вважав, що сім'я - колектив, зі своїм укладом, зі своїми традиціями і певним набором цінностей - ось база для створення правильної з усіх точок зору людини.
В основу всіх педагогічних завдань Василь Олександрович Сухомлинський поклав принцип гуманізму. Він на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, метою якої є розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару тощо). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини "почуття подиву і радості відкриття".
Враховуючи досвід видатних педагогів минулого, користуючись надбаннями сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи сучасної педагогічної науки та керуючись основними орієнтирами виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011), визначила основні напрямки виховної роботи з класом.
1. Ціннісне ставлення вихованців до себе.
Виховні завдання цього напрямку:
- усвідомлення власної унікальності, неповторності;
- розуміння наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
- вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них, коректувати та регулювати власну поведінку.
З метою реалізації поставлених завдань проводжу години спілкування "Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе.", "Ким бути і яким бути", "Сучасна молодь проти шкідливих звичок ", "Фізична краса не постійна, а духовна – вічна", "Мій ідеал", "Бережи честь змолоду", "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг", тренінги "Кроки до успіху", "Сам собі вихователь".
2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:
— критичного ставлення до поведінки людей;
— єдності слова і діла;
— активної моральної життєвої позиції;
— ідеалів сім’ї, родини, відносин у колективі;
— духовно-моральної культури особистості.
Для досягнення поставленої мети ми з учнями на годинах спілкування обговорюємо проблеми відносин у колективі, проводжу бесіди "Мамо, святиться ім'я твоє…", " Як ти сивину привітаєш, так і тебе в сивині глибокій будуть вітати ", "Я і моя родина", "За правилами етикету", "Культура користування мобільним зв’язком ".
Великого значення я надаю роботі з батьками. Насамперед, це батьківські збори, які намагаюсь проводити у різних формах: і батьківські лекторії ("Виховання ненасильством в сім'ї", "Вплив сім'ї на становлення особистості", "Чи не занадто ми любимо свою дитину" "Допомога може бути різною", "Як ми ображаємо власну дитину"), і тематичні консультації, і анкетування, і соціальні дослідження. Теми зборів актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Така співпраця з батьками дає свої результати: батьки охоче приходять на збори й активно беруть участь у проведенні позакласних заходів, підготовці класу до нового навчального року. Сполучною ланкою між школою і всіма батьками класу є батьківський комітет, який активно допомагає мені в усіх організаційних питаннях. З їх допомогою ми провели презентацію 5 класу "Школи кращі зірочки - мого класу діточки", сімейні вечори "Захоплення моєї родини", "Коронна страва". Мама Свириденка Олексія провела тренінг "Чи важко бути підлітком". На День батьківського самоврядування мама Шалигіна Олександра у 6 класі провела годину спілкування "Ввічливість — окраса людської душі", у 7 класі мама Свириденка Олексія - урок української літератури. Батьки із задоволенням відвідують відкриті уроки, які вчителі проводять спеціально для них. Постійно працює телефон довіри класного керівника.
3. Ціннісне ставлення до праці.
Разом ми робили перші кроки на шляху до професійного самовизначення та вчилися розуміти позитивно-емоційне ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості, соціальну значимість праці в житті людини, естетики та культури праці в традиціях українського народу, значимість вмотивованості, цілеспрямованості, організованості, кмітливості, та працьовитості.
Насамперед, було розглянуто класифікацію професій, проведено анкетування за методикою А. Йовайши, спрямованої на дослідження інтересів і прагнень учнів як складових потенційного чи актуального покликання, диференційно - діагностичне опитування. Учні були ознайомлені з впливом тих чи інших професій на здоров’я людини. На годинах спілкування «Здібності й професійна придатність», «Систематизація професій на основі їх типології», «Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху» наголошувалося на необхідності виваженого та продуманого підходу до вибору професії. Формами трудового виховання є: участь у чергуванні по класу, по школі, операції «Живи, книго!», трудових десантах "Стань красивою, наша школо!"
4. Ціннісне ставлення до природи.
Мета цього напрямку:
- відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
- ощадливе використання енергоносіїв;
- формування екологічної культури;
- навички безпечної поведінки в природі;
- потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
- навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
Учні із задоволенням беруть участь і перемагають у акціях «Галерея кімнатних рослин», " Птах року ", " Парад квітів біля школи ", " Букет замість ялинки ", " Допоможемо зимуючим птахам ", " Діти за гуманне ставлення до тварин ". У 2014 році Свириденко Олексій став лауреатом конкурсу дитячої творчості, присвяченого Всесвітньому Дню води. У 2012 році учнівський колектив нашого класу посів ІІ місце в обласному етапі трудової акції "Плекаємо сад" і став лауреатом І районного екологічного фестивалю "Мій рідний край, моя земля"
5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
Саме цей напрямком дає можливість сформувати в учнів потребу у спілкуванні з мистецтвом як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності. Намагаюся розвивати пізнавальний інтерес до мистецтва, здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері, художньо-естетичні смаки, культуру мислення та поведінки.
Учні із задоволенням беруть участь у шкільному та районному конкурсі юнацької та дитячої творчості "Таврійський барвограй", районних та обласних конкурсах та акціях художньо-естетичного циклу "Поетичний вернісаж", "Космічні фантазії", "Витоки творчості", "Податки очима дітей", "Діти за гуманне ставлення до тварин" тощо, випускають тематичні стіннівки до шкільних та державних свят.
6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатств українського народу, відповідальності за долю Батьківщини, розумінні своїх прав, свобод, обов'язків, громадянській життєвій позиції, участі в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади, власній віри у духовні сили народу, його майбутнє, усвідомленні себе патріотом і громадянином України.
Особлива увага приділяється розкриттю теми великого подвигу наших прабатьків у часи Великої Вітчизняної війни. Ми систематично відвідуємо Каховський історичний музей, шкільний музей історії села та школи, музей бойової слави при Каховському державному аграрному коледжі. Надається волонтерська допомога учасникам та дітям війни. Мої вихованці беруть активну участь у щорічному «Тижні права», проводяться години спілкування на теми «Україна – єдина країна», "Люблю тебе, моя рідно країно!", "Доля людини" до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 25-ої річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан «Одвічний біль -Афганістан», «Закон і ми», «Роки, обпалені війною».
Висновок
Отже, всю свою роботу спрямовую на те, щоб навчити молоде покоління повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни, особливо у періоди технологічних і цивілізаційних проривів. Намагаюся виховати в учнів спрямованість на вдосконалення їхньої компетенції, тому що саме вона сприяє інтелектуальному, культурному й соціальному розвиткові особистості, формуванні здатності швидко реагувати на запити часу. "Моральною серцевиною" назвав В.Сухомлинський любов до дітей. Сподіваюся, що дороговказом моїм учням на життєвому шляху будуть слова великого учителя, звернені до них: «Живи так, що щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною - це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось хороше від тебе, від твоєї душі».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. І. Рябуха. Соціальний розвиток особистості. Київ "Шкільний світ", 2011
2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011.
3. Інтернет ресурси.
КОРОБКІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
I-III СТУПЕНІВ
Чистікової Ольги Петрівни
Рік народження: 1969 рік
Освіта: Київський державний педагогічний інститут іноземних мов
Спеціальність: учитель німецької та англійської мови
Стаж роботи: 23 роки
Стаж роботи як класного керівника: 16 років
Тема досвіду:
"Формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід для досягнення поставленої мети"
Актуальність досвіду. В основі всіх педагогічних концепцій лежить ідея необхідності формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід відповідно до ситуації. На думку багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, сучасна молода людина опиняється перед необхідністю жити в складному, багатовимірному соціумі, брати участь у функціонуванні різних соціальних спільнот та залучатися водночас до різних видів діяльності. Соціальна компетентність як аспект індиві¬дуальної свідомості відповідає за успішність побудованих особистістю соціальних відносин, починаючи із сімейних і завершуючи політич¬ними. Саме вона визначає успішність міжособистісної взаємодії, професійного зростання, особисте й суспільне благополуччя. Соціальна компетентність випускника школи розглядається різ¬ними інститутами ЮНЕСКО як пріоритетна, ключова компетентність майбутнього і трактується ними як одна з основних, що забезпечує якісну життєдіяльність людини.
Основна ідея досвіду: виховати особистість, здатну адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, яка уміє знаходити інформацію в невизначеній ситуації та впевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому особисто мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, справлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011)
Новизна досвіду: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.
У даний час усвідомлюється необхідність зміни освітньої парадигми. Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом приросту знань у сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимального розвитку здібностей людини до саморегуляції і самоосвіти .
Це головне в інноваційному навчанні - сформувати компетентну особистість, здатну застосовувати знання, уміння та досвід для досягнення поставленої мети
Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.
Критеріями педагогічної культури, безперечно, є визнання особистісних пріоритетів та інтересів дитини, усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях.
Форми та методи виховної роботи
Спираючись на методичну, науково-правову базу, керуючись рекомендаціями, розробленими на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, визначила форми та методи виховної роботи, які необхідні для реалізації цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у роботі з класним колективом.
1. Колективні форми: відвідування музеїв, театралізованих вистав, історичних місць, суспільно вагомі проекти ( зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, волонтерська робота), професійно-орієнтовні семінари-зустрічі з працівниками Каховського районного Центру зайнятості, проведення тематичних вечорів, участь у шкільних районних та обласних конкурсах, класних та шкільних святах, предметних тижнях, спортивних змаганнях, трудових десантах.
2. Групові форми: диспути, акції милосердя, "круглі столи", тренінги.
3. Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями, які викладають у класі.
У роботі з класним колективом використовую досвід видатних педагогів.
Мені особливо близькі погляди Яна Амоса Коменського на можливість здійснення позитивних змін у людях. У процесі становлення особистості вирішальним фактором, на його думку, є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, розуму, мови, трудових умінь. Думка про людину і її можливості самовдосконалення як виявлення педагогічного оптимізму є актуальною і сьогодні.
Важливе місце в дидактичній теорії Костянтина Дмитровича Ушинського належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності і самодіяльності учнів. Він високо цінував проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. "Навчання, - писав видатний педагог, - повинно здійснюватися так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал".
Антон Семенович Макаренко вважав, що основна виховна функція належить колективу. Саме колектив веде вихованця по життю, вчить його працювати, жити, направляє на необхідний шлях.
Треба також відзначити роль трудового виховання, якому Макаренко віддавав безумовний пріоритет у справі виховання колективу в цілому і особистості окремо. Немає людини без праці. Кожен зобов'язаний працювати. І кожен повинен уміти робити те, що потрібно колективу.
Макаренко вважав, що сім'я - колектив, зі своїм укладом, зі своїми традиціями і певним набором цінностей - ось база для створення правильної з усіх точок зору людини.
В основу всіх педагогічних завдань Василь Олександрович Сухомлинський поклав принцип гуманізму. Він на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, метою якої є розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару тощо). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини "почуття подиву і радості відкриття".
Враховуючи досвід видатних педагогів минулого, користуючись надбаннями сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи сучасної педагогічної науки та керуючись основними орієнтирами виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011), визначила основні напрямки виховної роботи з класом.
1. Ціннісне ставлення вихованців до себе.
Виховні завдання цього напрямку:
- усвідомлення власної унікальності, неповторності;
- розуміння наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
- вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них, коректувати та регулювати власну поведінку.
З метою реалізації поставлених завдань проводжу години спілкування "Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе.", "Ким бути і яким бути", "Сучасна молодь проти шкідливих звичок ", "Фізична краса не постійна, а духовна – вічна", "Мій ідеал", "Бережи честь змолоду", "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг", тренінги "Кроки до успіху", "Сам собі вихователь".
2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:
— критичного ставлення до поведінки людей;
— єдності слова і діла;
— активної моральної життєвої позиції;
— ідеалів сім’ї, родини, відносин у колективі;
— духовно-моральної культури особистості.
Для досягнення поставленої мети ми з учнями на годинах спілкування обговорюємо проблеми відносин у колективі, проводжу бесіди "Мамо, святиться ім'я твоє…", " Як ти сивину привітаєш, так і тебе в сивині глибокій будуть вітати ", "Я і моя родина", "За правилами етикету", "Культура користування мобільним зв’язком ".
Великого значення я надаю роботі з батьками. Насамперед, це батьківські збори, які намагаюсь проводити у різних формах: і батьківські лекторії ("Виховання ненасильством в сім'ї", "Вплив сім'ї на становлення особистості", "Чи не занадто ми любимо свою дитину" "Допомога може бути різною", "Як ми ображаємо власну дитину"), і тематичні консультації, і анкетування, і соціальні дослідження. Теми зборів актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Така співпраця з батьками дає свої результати: батьки охоче приходять на збори й активно беруть участь у проведенні позакласних заходів, підготовці класу до нового навчального року. Сполучною ланкою між школою і всіма батьками класу є батьківський комітет, який активно допомагає мені в усіх організаційних питаннях. З їх допомогою ми провели презентацію 5 класу "Школи кращі зірочки - мого класу діточки", сімейні вечори "Захоплення моєї родини", "Коронна страва". Мама Свириденка Олексія провела тренінг "Чи важко бути підлітком". На День батьківського самоврядування мама Шалигіна Олександра у 6 класі провела годину спілкування "Ввічливість — окраса людської душі", у 7 класі мама Свириденка Олексія - урок української літератури. Батьки із задоволенням відвідують відкриті уроки, які вчителі проводять спеціально для них. Постійно працює телефон довіри класного керівника.
3. Ціннісне ставлення до праці.
Разом ми робили перші кроки на шляху до професійного самовизначення та вчилися розуміти позитивно-емоційне ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості, соціальну значимість праці в житті людини, естетики та культури праці в традиціях українського народу, значимість вмотивованості, цілеспрямованості, організованості, кмітливості, та працьовитості.
Насамперед, було розглянуто класифікацію професій, проведено анкетування за методикою А. Йовайши, спрямованої на дослідження інтересів і прагнень учнів як складових потенційного чи актуального покликання, диференційно - діагностичне опитування. Учні були ознайомлені з впливом тих чи інших професій на здоров’я людини. На годинах спілкування «Здібності й професійна придатність», «Систематизація професій на основі їх типології», «Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху» наголошувалося на необхідності виваженого та продуманого підходу до вибору професії. Формами трудового виховання є: участь у чергуванні по класу, по школі, операції «Живи, книго!», трудових десантах "Стань красивою, наша школо!"
4. Ціннісне ставлення до природи.
Мета цього напрямку:
- відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
- ощадливе використання енергоносіїв;
- формування екологічної культури;
- навички безпечної поведінки в природі;
- потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
- навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
Учні із задоволенням беруть участь і перемагають у акціях «Галерея кімнатних рослин», " Птах року ", " Парад квітів біля школи ", " Букет замість ялинки ", " Допоможемо зимуючим птахам ", " Діти за гуманне ставлення до тварин ". У 2014 році Свириденко Олексій став лауреатом конкурсу дитячої творчості, присвяченого Всесвітньому Дню води. У 2012 році учнівський колектив нашого класу посів ІІ місце в обласному етапі трудової акції "Плекаємо сад" і став лауреатом І районного екологічного фестивалю "Мій рідний край, моя земля"
5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
Саме цей напрямком дає можливість сформувати в учнів потребу у спілкуванні з мистецтвом як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності. Намагаюся розвивати пізнавальний інтерес до мистецтва, здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері, художньо-естетичні смаки, культуру мислення та поведінки.
Учні із задоволенням беруть участь у шкільному та районному конкурсі юнацької та дитячої творчості "Таврійський барвограй", районних та обласних конкурсах та акціях художньо-естетичного циклу "Поетичний вернісаж", "Космічні фантазії", "Витоки творчості", "Податки очима дітей", "Діти за гуманне ставлення до тварин" тощо, випускають тематичні стіннівки до шкільних та державних свят.
6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатств українського народу, відповідальності за долю Батьківщини, розумінні своїх прав, свобод, обов'язків, громадянській життєвій позиції, участі в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади, власній віри у духовні сили народу, його майбутнє, усвідомленні себе патріотом і громадянином України.
Особлива увага приділяється розкриттю теми великого подвигу наших прабатьків у часи Великої Вітчизняної війни. Ми систематично відвідуємо Каховський історичний музей, шкільний музей історії села та школи, музей бойової слави при Каховському державному аграрному коледжі. Надається волонтерська допомога учасникам та дітям війни. Мої вихованці беруть активну участь у щорічному «Тижні права», проводяться години спілкування на теми «Україна – єдина країна», "Люблю тебе, моя рідно країно!", "Доля людини" до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 25-ої річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан «Одвічний біль -Афганістан», «Закон і ми», «Роки, обпалені війною».
Висновок
Отже, всю свою роботу спрямовую на те, щоб навчити молоде покоління повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни, особливо у періоди технологічних і цивілізаційних проривів. Намагаюся виховати в учнів спрямованість на вдосконалення їхньої компетенції, тому що саме вона сприяє інтелектуальному, культурному й соціальному розвиткові особистості, формуванні здатності швидко реагувати на запити часу. "Моральною серцевиною" назвав В.Сухомлинський любов до дітей. Сподіваюся, що дороговказом моїм учням на життєвому шляху будуть слова великого учителя, звернені до них: «Живи так, що щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною - це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось хороше від тебе, від твоєї душі».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. І. Рябуха. Соціальний розвиток особистості. Київ "Шкільний світ", 2011
2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011.
3. Інтернет ресурси.
Комментариев нет:
Отправить комментарий